Новини і Події
Інформація про життя Публічної бібліотеки Збаразької міської ради та Дитячої бібліотеки в 2022 році
ПЕРЕЙТИ ДО НОВИН БІБЛІОТЕК-ФІЛІЙ
29 грудня 2022р. Збаразька ПБ.
Новий рік - це свято, коли чудеса трапляються щосекунди. У переддень Нового року ми всі знову починаємо вірити в казку, сподіваємося на щасливі зміни і, затамувавши подих, загадуємо бажання...
Цьогоріч свято до нас прийшло в від голови Збаразька міська рада - Полікровський Роман та видавництва Пегас, Видавничий дім. Завдяки їм книжковий фонд Публічна бібліотека Збаразької міської ради поповнився літературою для дітей. Понад 300 примірників книг будуть передані в бібліотеки-філії, які обслуговують малечу)
В переддень Нового року зичимо нашим дарувальникам, щоб все найгірше залишилося в старому році - нехай попереду вас чекає тільки хороше! Успіхів у роботі, міцного здоров'я, підтримки рідних і близьких. Щоб вистачило сил і терпіння на весь рік!
Нехай здійснюються мрії!
Миру всім нам!
З Новим роком!
26 грудня 2022р. Збаразька ПБ.
Лауреати Всеукраїнської премії Лепких за 2022 рік
23 грудня у редакції газети «Свобода» відбулося підсумкове засідання Громадської ради з присвоєння Всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких за 2022 рік. Під час засідання члени Громадської ради (Віктор Уніят, Ігор Дуда, Богдан Мельничук, Михайло Андрейчин, Богдан Андрушків, Михайло Тимошик, Михайло Ониськів, Надія Волинець, Богдан Ткачик, Богдан Ничик, Надія Білик та ін.), обговоривши кандидатури та зважаючи на цьогорічний ювілей Богдана Лепкого, вирішили збільшити кількість цьогорічних лауреатів премії.
Отож, лауреатами Всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких за 2022 рік стали: поет, член НСПУ Роман Вархол (м. Львів) – за активну літературну діяльність останніх років, зокрема книги «Підкова Пегасова, або Кобзарь по-лемківски» та «Легенда ветхозавітна од Бояна Лемківського»; художниця Олеся Гудима (м. Тернопіль – Реджо-нель-Емілія, Італія) – за вагомий внесок в українське образотворче мистецтво та популяризацію української культури за кордоном, зокрема в Італії; громадський діяч, активний учасник Революції Гідності (автор цього терміна), публіцист, доброволець добровольчої чоти «Карпатська січ» (2014–2015), боєць 5-го окремого штурмового полку ЗСУ Юрій Сиротюк (м. Київ) – за активну публіцистичну діяльність, відновлення історичної правди про національно-визвольний рух; поет, член НСПУ Володимир Кравчук (м. Збараж) – за активну літературну діяльність та книги останніх років «Визріла дорога» та «Часоплин»; редактор, публіцист, член НСПУ Петро Федоришин (м. Тернопіль) – за літературознавчі та краєзнавчі дослідження, зокрема трилогію, присвячену 500-літтю Чорткова («Світло і тіні Чортківських замків. Сторінками історії міста (ХІ-ХVIII ст.). Книга перша», «Таємниці скарбів Садовських. Сторінками історії Чорткова (1772 – 1918 рр.). Книга друга», «У круговерті часу. Сторінками історії Чорткова (1918 – 1991 рр.). Книга третя»); поетеса, редакторка, літературознавець, член НСПУ Мар’яна Савка (м. Львів) – за серію літературознавчих праць, книги поезій для дітей та дорослих.
Враховуючи ситуацію в Україні, Громадська рада вирішила вручити премії в індивідуальному порядку до Дня Соборності України, а цьогорічний фонд премії перерахувати на потреби ЗСУ.
Нагадаємо, що під час засідання у листопаді Громадська рада присвоїла Всеукраїнську премію ім. Братів Богдана та Левка Лепких за 2022 р. Головнокомандувачу Збройних сил України, генералу Валерію Залужному – за створення боєздатної армії й ефективну оборону та звільнення окупованих територій України від московських загарбників.
Цього року, як і минулого, матеріальну складову премії формує патріотична благодійна організація «Фонд Михайла і Мар’яни Головко».
На фото: портрети Богдана Лепкого (автор – лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких Микола Кафтан) та Левка Лепкого (автор – заслужений художник України Микола Шевчук).
Громадська рада з присвоєння Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких
18 грудня 2022р. Збаразька ДБ.
Разом із холодною зимою, снігами і морозами у кожен дім приходять різдвяно-новорічні свята. У Збаразька дитяча бібліотека розпочинається цикл книжкових виставок присвячених даній тематиці. Перша з них - до Дня Миколая Чудотворця, коли вшановують пам'ять цього святого - "Святий Миколаю, прийди до нас з раю".
Цього року на диво чекали не лише діти, а й дорослі - кожному з нас хочеться, щоб війна закінчилася якнайшвидше.
Бажаємо нашим читачам заступництва Миколая Чудотворця і щасливих святкувань.
14 грудня 2022р. Збаразька ПБ.
День ліквідаторів аварії на ЧАЕС, який вшановується 14 грудня, – це нагадування про героїчну працю людей, які в нелюдських умовах зупинили радіоактивне забруднення та за шість місяців потому збудували укриття й змогли повернути атомну електростанцію до робочого стану.
Цей день нагадує всім, що пошана й пам’ять важливі не лише для героїв цього дня, але й для нашого спільного майбутнього, за яке зараз бореться вся країна.
Дякуємо ліквідаторам атомного лиха!
9 грудня 2022р. Збаразька ПБ.
12 грудня виповнюється 35 років від дня народження молодої та талановитої української письменниці, перекладачки, фотографині, колумністки – Надійки Гербіш. ЇЇ книги завоювали любов сотень тисяч українських читачів та є справжніми українськими бестселерами.
Щиро вітаємо нашу талановиту землячку з молодим ювілеєм!
Бажаємо творчого натхнення, незвичайних сюжетів, сміливих ідей, прекрасного здоров’я, ще більше шанувальників, вірного успіху і особистого щастя в житті!
З нагоди цієї дати Відділом інформації, реклами, удосконалення методики та практики бібліотечної роботи Публічна бібліотека Збаразької міської ради видано біобібліогафічний посібник "Від мрії до успіху", упорядник - Наталія Сенчишин.
На сторінках цього видання наші читачі ознайомляться із творчістю Надійки Гербіш, книги якої можна знайти у нашій бібліотеці.
8 грудня 2022р. Збаразька ПБ.
З нагоди відзначення 10 грудня Всеукраїнського дня безоплатної правово допомоги та Міжнародного дня прав людини, в читальному залі бібліотеки відбулась зустріч з фахівцем сектору Збаразького бюро правової допомоги Анатолієм Козаком на тему "Безоплатна правова допомога в Україні".
7 грудня 2022р. Збаразька ПБ.
Працівники відділення надання соціальних послуг в умовах денного перебування КУ "Центр надання соціальних послуг"Збаразької міської ради спільно з працівниками Відділ обслуговування Публічної бібліотеки Збаразької міської ради до 300-річчя з Дня народження українського філософа і поета Григорія Сковороди організували для підопічних літературне читання - «Григорій Сковорода: невловимий син свободи».
Григорій Савич Сковорода – великий син українського народу, мислитель, філософ, письменник, педагог. Двадцять п’ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній, проповідуючи серед народу свої філософські та соціальні погляди. У своїх філософських працях він обстоював ідею рівності між людьми, права кожного, незалежно від соціального становища на щастя і волю, вважаючи волю найвищим досягненням людини. Шлях до ідеального суспільства він бачив у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй завдяки розуму і внутрішньому чуттю. Він вмів насолоджуватися кожною миттю життя. У своїх творах саме цього і вчить кожного з нас: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою».
Працівники відділу обслуговування Публічної бібліотеки Збаразької міської ради Тетяна Стахів і Мар’ яна Шмігель пройшлися стежками його життя, зачитуючи уривки з книжки Неллі Топської «Любов – наснага, любов – журба», розповіли цікаві факти про неспійманого світом Сковороду.
Григорій Сковорода – один з найяскравіших українців, його вчення – це вчення навіки. Заради нашого майбутнього маємо популяризувати спадщину видатного письменника та громадського діяча, й тримати стрій, наближаючи перемогу України.
Щиро дякуємо директору Публічна бібліотека Збаразької міської ради Оксані Бондар-Бойко і її працівникам за цікавий захід та директору Збаразька районна організація Товариства Червоного Хреста України Марії Милян і її працівникам за співпрацю та солодощі у рамках проєкту #психосоціальна підтримка
7 грудня 2022р. Збаразька ДБ.
7 грудня у світі відзначають День української хустки. В українців хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки. Хустина супроводжувала людину протягом усього її життя. Вона як берегиня роду була з нею від самого народження і до останнього подиху.
Українська хустка - оберіг та символ життя, любові та патріотизму, вірності в коханні, незмінна супутниця у житті прекрасної половини людства, оспівана у піснях. Впродовж століть хустка уособлювала для кожної людини рідну Україну, рідний дім, рідну матір. Це невід’ємна частина української культурної спадщини.
Сьогодні українська хустка завойовує прихильність не тільки в українок, а й модниць всього світу. Українське стає світовим трендом.
29 листопада 2022р. Збаразька ДБ.
День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
«Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»- гасло цьогорічної кампанії вшанування жертв Голодомору.
З метою вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні у Збаразька дитяча бібліотека було розкрито книжкову виставку «А свічка плакала в скорботі», книги з якої розповідають про причини та наслідки голодоморів, висвітлюють тогочасну трагедію в історі України.
28 листопада 2022р. Збаразька ПБ.
Щороку Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Нині робимо це в умовах жорстокої війни росії проти України. Росіяни знову застосовують геноцид і намагаються знищити українську націю.
Нещодавно «Азовець» Михайло Діанов, розповідаючи про своє перебування в полоні, відзначив, що зі всіх тортур, які росіяни застосували в Оленівці, найгірше було перенести саме голод.
Кількість загиблих внаслідок Голодомору 1932-1933 років - від 3 до 7 мільйонів людей (за різними джерелами).
Цього року вшанування пам‘яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам‘ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»
ПАМ‘ЯТАЄМО злочин сталінського геноциду та про його жертви.
ЄДНАЄМОСЯ, бо єдність є запорукою нашої перемоги.
Тому ми вистоїмо і ПЕРЕМОЖЕМО.
Сьогодні, 26 листопада, о 16.00 долучіться до загальнонаціональної хвилини мовчання і акції «Запали свічку». Це вияв нашої скорботи за жертвами Голодомору, пам‘яті про загиблих сусасних героїв російсько-української війни та віри в перемогу України.
Пам‘ятаймо - свічка у війні потрібна не тільки нам, але й нашим майбутнім онукам.
21 листопада 2022р. Збаразька ПБ.
Щорічно, 21 листопада, в Україні відзначається День Гідності та Свободи.
Цього дня вшановуємо патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 і 2013 років піднялись на спротив і захищали національні інтереси української держави та її європейський вибір.
Майдан 2004 року та Революція Гідності 2013 року стали символом Свободи та Гідності українського народу.
Гасло цьогорічного Дня Гідності та Свободи - «Вистояли на Майдані - переможемо у війні!»
На виставці, що постійно діє і оновлюється книжковими новинками і яка присвячена історичним подіям сьогодення, представлені документальні та художні видання сучасних українських і зарубіжних авторів.
«Живи, Україно, та будь,
як сонце, що світає для усього світу!
На кулю — кулею зупинимо війну,
щоб в підземеллях не ховались діти...
Борись, Україно, борись,
аби поля, пшеницею укриті —
гойдав невтомно мирний вітер,
Блакитне небо щоб не знало сивини!
Живи, Вітчизно, попри біль — живи!!!»
(В.Юрчишин).
18 листопада 2022р. Збаразька ПБ.
До ювілею відомого українського поета Андрія Малишка в бібліотеці було здійснено підбірку літератури.
…Коли в 1936 році комуністи нагородили молодого Андрія Малишка орденом ”Знак Пошани”, батько запитав у нього: ”За що ж тобі, сину, оця відзнака?” Андрій йому: ”Це, тату, за вірші”. ”А за які ж вірші, сину?” ”Та, напевно, за гарні...” ”Дурний ти сину, за гарні вірші в Сибір засилають, або кулю пускають...” Андрій дуже образився на батька, але згодом зізнавався: ”До цієї жорстокої батьківської мудрості я йшов усе свідоме життя…”
Авторові віршів безсмертних пісень «Рідна Мати моя», «Пісня про вчительку», «Київський вальс», «Ми підем, де трави похилі», «Моя стежина», «Цвітуть осінні тихі небеса» Андрієві Малишку 14 листопада виповнилось би 110 років...
Його сподівання на побудову більшовицького раю розбилися вщент об сталінську машину репресій, голодомори й ідеологічну фальш. Він не міг змиритися з повсюдним лицемірством і відверто говорив про це. Андрієві Малишку пощастило прийти в українську літературу вже на спаді жорстоких сталінських репресій, що винищили майже весь цвіт культурної еліти нашого краю. Так, якщо 1930 року в Україні регулярно друкувалися твори 259 українських радянських письменників, то 1938–го — тільки 36 вцілілих літераторів. Радянська влада залишила Андрія Малишка для того, щоб демонструвати видиме благополуччя в українській літературі, проте намагалася зробити його своїм підручним. Та Малишко був не з тих. Навпаки, він приносив владі багато незручностей своїми відвертими висловлюваннями і непередбачуваними вчинками. Чого був вартий його виступ у січні 1965 року на похороні свого побратима Володимира Сосюри, якого зацькувала влада! Цей виступ вперше повністю було надрукувано тільки через 40 років. Тоді він виголосив не заготовлений і узгоджений текст, а той, який почули тільки ті, що стояли у перших рядах біля імпровізованої трибуни, бо посередині виступу йому вимкнули мікрофон.
«…Над твоєю труною, у цей холодний зимовий день, ми клянемось, що будемо любити свою мову, свій кароокий народ, як ти заповідав у своєму вірші «Любіть Україну!» …І хай дурість кретинів і невігласів, прелатів і єзуїтів, яка вкоротила тобі життя після написання цього вірша, — говорив поет, вказуючи на трибуну, де стояли набундючені гонителі Сосюри, — зів’яне над могилою великого українського поета!»
Це було своєрідне каяття — за себе і за усіх, хто вільно чи невільно долучився до цькування поета. Малишко теж мав такий гріх перед Володимиром Сосюрою, але, отямившись, він встиг ще у живого поета попросити прощення...
Не мовчав Андрій Малишко, коли почалася в Україні тотальна русифікація, не прощав владі безправного і безпаспортного становища селянства. Кидався захищати усе, що було справжнім і українським. Завдяки такій незалежницькій і сміливій позиції ми маємо цілу когорту поетів–шістдесятників (Дмитро Павличко, Микола Вінграновський, Іван Драч, Борис Олійник, Василь Стус), яким дав путівку в літературу і забезпечив усебічну підтримку саме Андрій Малишко.
14 листопада 2022р. Збаразька ДБ.
З 14 по 20 листопада в Україні проводиться другий етап Тижня безпеки дорожнього руху, що реалізується в рамках заходів ІІ Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху 2021-2030 у світі під загальною темою «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану».
Щоб зберегти своє життя і здоров’я, кожна людина повинна чітко усвідомлювати, яке значення для неї мають правила дорожнього руху і обов’язково їх вивчати, а також дотримуватись у повсякденному житті.
Правила дорожнього руху необхідно вивчати з дитинства. Нашим користувачам допомагають у цьому книги з книжкової виставки-застереження «Знай та дотримуйся правил дорожнього руху».
11 листопада 2022р. Збаразька ПБ.
В жовтні Публічна бібліотека Збаразької міської ради отримала в дарунок від Видавництво ArtHuss / arthuss.com.ua книгу Кайни Лескі "Креативність як шторм".
Авторка книги - Кайна Лескі яскраво розкриває етапи креативного процесу, послуговуючись образом шторму, який поволі зароджується, пригальмовує, лютує, знову вщухає, перетікає й знову нуртує. Авторка ділиться унікальним досвідом викладачки, студентки, мисткині, письменниці, архітекторки — як щоразу в різних ролях вона послуговується одним і тим самим успішним алгоритмом креативності.
Лескі захопливо розповідає про креативність Пауля Клее і Стіва Джобса, як Дарвін сформулював теорію еволюції, як відкрили дрейф континентів і як Антоніо Гауді будував свій величний храм Саґрада Фамілія. Забути все, позбавитись упереджень і настанов та почути потік креативності.
Завітайте до нас у книгозбірню, щоб насолодитися інтелектуальним читанням)
9 листопада 2022р. Збаразька ПБ.
9 листопада - не звичайний день в нашому житті, бо сьогодні в нашій країні відзначаються дві важливі події - день української писемності та мови і день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Мова і культура - це два крила, які ідентифікують нас як націю, як українців.
Вражаючий текст Всеукраїнського радіодиктанту Національної єдності дійсно об‘єднав українців по всьому світі такою болючою темою рідного дому, темою війни та переселення. Слова врізалися в душу і неможливо було стримати сліз від змісту зворушливих речень. Авторкою цього тексту є українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а читала диктант народна артистка, Герой України Ада Роговуева. Бібліотекарі також взяли участь в написанні диктанту. Для підвищення грамотності і культури мови в читальному залі проведено підбірку найновіших книг(на фото).
4 листопада 2022р. Збаразька ПБ.
Завжди раді допомогти у добрих справах нашим партнерам Збаразький будинок дитячої та юнацької творчості та нашим воїнам, які захищають наш спокій!
2 листопада 2022р. Збаразька ПБ.
2 листопада в читальному залі Публічна бібліотека Збаразької міської ради відбулася виробнича нарада бібліотечних працівників громади на тему «Актуальні аспекти планування роботи бібліотек на 2023 рік та підготовка до державної звітності за 2022 рік».
Розпочав нараду начальник Відділ культури Збаразької міської ради - @Олег Гафткович (https://www.facebook.com/profile.php?id=100023056792471). У своєму виступі він подякував працівникам бібліотек за їх просвітницьку роботу, наголосив на пріоритетних напрямках діяльності бібліотек на 2023 рік.
На нараді також виступили: директорка Публічної бібліотеки ЗМР @Оксана Бойко (https://www.facebook.com/oksana.bondar.583), заступнця директора пороботі з дітьми Tatiana Ohinska, завідувачка відділу інформації, реклами, удосконалення методики та практики бібліотечної роботи @Вікторія Радовська та завідувачка відділу комплектування та обробки літератури - Наталя Винарчук. У ході їх виступів розглядалися актуальні питання роботи бібліотек Збаразької громади:
- Основні напрямки просвітницької, інформаційної роботи бібліотек громади;
- Планування роботи на 2023 рік;
- Підготовка до звітності за 2022 рік, аналіз планових показників бібліотечної роботи по бібліотеках.
Бухгалтерка Публічної бібліотеки - Оксана Турок розповіла про важливі моменти інвентаризації у бібліотеках та при яких обставинах потрібно списувати зношений інвентар. На всі питання бібліотечних працівників було надано компетентну відповідь.
27 жовтня 2022р. Збаразька ПБ.
27 жовтня минає 85 років з початку масових розстрілів в урочищі #Сандармох у Росії, які стали трагічним символом українського «Розстріляного відродження».
За п'ять ночей із 27 жовтня до 4 листопада 1937 року вбили 1111 в'язнів, серед яких – українські політики, вчені, письменники, митці, священники. Пам’ять про Сандармох допомагає нам розуміти, що Росія сьогодні застосовує ті самі криваві сталінські практики на окупованих українських територіях – страчує кулями в потилиці невинних людей зі зв'язаними руками.
5 фактів про масові розстріли в урочищі Сандармох та пам'ять про них
1️⃣ Лісове урочище Сандармох у Карелії стало спеціальною територією, яку органи НКВД використовували для масових страт. У 1937–1938 роках там були вбиті й поховані в'язні Соловецького й Біломорсько-Балтійського таборів, місцеві жителі, спецпоселенці. Сандармох став братською могилою для близько дев'яти тисяч розстріляних людей 60 національностей і дев'яти релігійних конфесій.
2️⃣ У 1937 році тюрми й табори СРСР були переповнені. Але звільнити навіть тих, у кого закінчувався термін ув’язнення, режим не хотів: у суспільство повернулися б свідки нелюдських тортур. Тим часом маховик репресій радянським режимом власних громадян лише наростав. Масові розстріли у Сандармоху стали частиною Великого терору в СРСР, що розпочався влітку 1937-го й тривав до листопада 1938 року. Чистки відбувалися і в тюрмах, куди також спускали ліміти на репресії. Так, ліміт на розстріл в’язнів Соловецької тюрми був 1825 осіб. Тих, хто не потрапив у групу із 1111 розстріляних у Сандармосі, вбили трохи згодом, у грудні 1937 року – на початку 1938-го.
3️⃣ Довгий час доля соловецьких в'язнів була невідома. Влада всіляко приховувала злочин. На запити рідних давали брехливі відповіді, навіть у реабілітаційних довідках кінця 50-х років минулого століття вказували дати смерті 1942–1943 роки. Правда розкрилася 1997-го, коли активісти російського «Меморіалу» знайшли документи та списки загиблих. У Сандармоху провели розкопки й перепоховання. 27 жовтня того року відбулося перше вшанування пам’яті розстріляних.
4️⃣ 27 жовтня 1997 року в’язень радянських концтаборів, письменник і філософ Євген Сверстюк привіз у Сандармох дерев’яний хрест роботи Миколи Малишка. У 2005-му на його місці встановили пам’ятник – 3-метровий козацький хрест із написом «Убієнним синам України». Його вирізали з карельського світло-сірого граніту київські скульптори Микола Малишко й Назар Білик.
5️⃣ В урочищі Сандармох вбили українську культурну, наукову та політичну еліту – тих, кого називають «Розстріляним відродженням». Загинули, зокрема, поети-неокласики Микола Зеров та Павло Филипович, прозаїк Михайло Яловий, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, історик Матвій Яворський, літературознавець Антін Крушельницький та його сини Остап і Богдан, політики й громадські діячі Михайло Полоз та Володимир Чехівський. Було знищене ціле покоління в українській культурі.
24 жовтня 2022р. Збаразька ДБ.
Задля безпеки наших воїнів і щоб пришвидшити Перемогу України працівники Публічна бібліотека Збаразької міської ради долучились до плетіння маскувальної сітки в Збаразький будинок дитячої та юнацької творчості.
Разом ми - сила!💪
Долучайтеся!
Ви також можете пришвидшити Перемогу!
14 жовтня 2022р. Збаразька ДБ.
Сьогодні Україна відзначає одразу чотири свята – свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День створення УПА та День захисників та захисниць України.
Ще від часу прийняття на наших землях християнства Богородицю вважали заступницею усіх християн. Традицію особливого шанування Пресвятої Богородиці започаткував у 1039 році великий князь Київський Ярослав Мудрий. Саме він «віддав народ Київської Русі під опіку Матері Божої». З того часу українці завжди належно прославляли Богородицю, молилися до неї у часи небезпеки та у разі нападу ворогів. На іконах Покрови Пресвятої Богородиці часто зображали, як вона бере під свій покров увесь Український народ, його військо та Церкву. Козаки особливо шанували Пресвяту Богородицю та вважали її своєю заступницею. Французький дипломат Жан-Бенуа Шерер у своїй історичній праці, яка була видана 1788 року в Парижі, писав, що свято Покрови Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом. Їхню церкву було присвячено Діві Марії. Загалом за весь період існування Січі було збудовано 13 церков Покрови Пресвятої Богородиці. Саме в цей день козаки приймали найважливіші рішення. На свято Покрови вони проводили ради, обирали собі кошових, старшин та гетьмана. У походи козаки брали із собою знамена із зображенням Богородиці та її ікони.
Враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, в Україні 14 жовтня почали святкувати День українського козацтва.
У 20 столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія. У горнилі жорстких репресій тоталітарних режимів на території України зародилося велике українське повстання. Українська повстанська армія діяла в Україні протягом 1942–1953 років. Воякам УПА довелося воювати одразу проти двох режимів – гітлерівського та сталінського. Головною метою своєї боротьби вони визначили Незалежність України, її волю та свободу.
Варто зазначити, що УПА вважала Покрову покровителькою та опікункою Українського війська, тому 14 жовтня символічно є Днем створення УПА. Сьогодні відзначають 80-ту річницю з часу її створення.
З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України та задля сприяння зміцненню патріотичного духу в суспільстві наша країна почала відзначати 14 жовтня День захисників та захисниць України.
Зараз українська армія самовіддано бореться за нашу незалежність і волю, тому цього року це свято вкрай важливе для кожного українця. День захисників та захисниць України - це також про медиків, які рятують воїнів, про активістів, правоохоронців, волонтерів і всіх тих, хто присвячує своє життя захисту держави. Віримо, що дуже скоро ЗСУ проженуть окупантів з нашої землі, і для України настане мир.
З нагоди цих значущих для кожного українця свят у читальному залі нашої бібліотеки розкрито книжкову виставку «Україно, нам берегти тебе, Соборну і єдину, історії твоєї славу возродить».
Слава Україні! Героям Слава!
10 жовтня 2022р. Збаразька ПБ.
"Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився в її майбутньому!» (Володимир Яворівський)
11 жовтня виповнюється 80 років з дня народження українського письменника, громадсько-політичного діяча, борця за незалежність України Володимира Яворівського. У літературу потрапив завдяки Михайлові Стельмаху та Олесю Гончару, а депутатом став... випадково. Студентом четвертого курсу філологічного факультету Одеського університету В. Яворівський вже працював в редакції обласного радіо. Хоч і вчився на викладача української мови та літератури, пішов не сіяти "розумне, добре, вічне", а викривати ганебне. Така вже у Яворівського вдача: не терпів брехні, був дієвим, гострим на слово, сюжети його творів актуальні, а статті – разючі.
Володимир Яворівський народний депутат України 1-го, 2-го, 4-го 5-го, 6-го скликань. Один із засновників Народного Руху України, очолював Оргкомітет Руху, з 1989 року — голова Київської координаційної ради Руху.
Володимир Олександрович є автором цілої бібліотеки романів, повістей, новел, оповідань, збірок відважної публіцистики. Його твори перекладені багатьма мовами світу та входять до скарбниці справжньої інтелектуальної літератури.
Володимир Олександрович нагороджений багатьма відзнаками і нагородами. Він - лауреат Державної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка за повість «Вічні Кортеліси» (1984 рік), був відзначений Орденом «За заслуги» III ступеня та Орден Христа Спасителя УПЦ КП, отримав літературну премію імені Дмитра Загула (2005).
На книжковій виставці “Феномен Яворівського”, присвяченій 80 – річчю з дня народження, представлені кращі твори відомого українця, письменника, публіциста.
02 жовтня 2022р. Збаразька ДБ.
2 жовтня — День вчителя!
У цей жовтневий день сердечно вітаємо всіх вчителів з професійним святом!
Поруч з вами життя стає мудріше і цікавіше.
Ви несете світло знань, навчаєте моральних цінностей, прищеплює добро, облагороджуючи дитячі душі.
Нехай вас завжди оточує турбота, тепло і любов учнів, колег, близьких і коханих! Несіть у світ вічний потік знань, добра, досконалості!
02 жовтня 2022р. Збаразька ПБ.
В Україні сьогодні відзначають День вчителя і День територіальної оборони.
І насправді ці два свята дуже пов’язані між собою. Бо сьогодні наші вчителі не тільки волонтери, але й воїни, солдати! Не в переносному значенні, а в буквальному розумінні.
Весь світ облетіла світлина, на якій викладач українського університету читав лекцію студентам з передової, з окопу. Всі бачили уроки у бомбосховищах, всі захоплюються нашими дітьми, які виборюють перші у світі місця з математики, хімії, фізики під час того, коли в іхній рідній країні продовжуються жахіття війни.
Честь, шана і хвала вчителям за їхній особистий подвиг. Ви не просто вчите. Ви виховуєте Героїв, ви виховуєте Справжніх Людей! Весь світ побачив , що саме такі люди прийняли виклик і вступили першими в ряди територіальної оборони.
В умовах війни з росією складно переоцінити внесок воїнів тероборони в обороноздатність країни. День 24 лютого показав готовність громадян країни захищати свою землю від окупантів на будь-якому рівні – від маленького села до величезного мегаполісу - люди ставали на сторожі спокою і порядку, в будь-яку хвилину готові дати бій і відбити свою землю. Більшість бійців тероборони мужньо захищають нашу землю в рядах ЗСУ.
Дякуємо всім причетним за вашу відданість, ваш героїзм, ваш подвиг! Завдяки вам - світ живе!
23 вересня 2022р. Збаразька ПБ.
23 вересня виповнюється 150 років від дня народження славетної оперної співачки Соломії Крушельницької, чий дивовижний голос почули та полюбили мільйони людей, від Львова до Нью-Йорка. Вона підкорила найпрестижнішу оперну сцену La Scala, постійно вчилася новому та вдосконалювала свою майстерність, а завдяки шаленій популярності й таланту змогла познайомити з українською піснею весь світ. "Соло Великої Соломії"- книжкова виставка розкрита в читальному залі Публічна бібліотека Збаразької міської ради. Що потрібно знати про Соломію Крушельницьку: За кордоном завжди підкреслювала, що українка Українську співачку в Італії й Польщі називали своєю та вважали національною гордістю, але вона завжди повторювала, що є українкою, а свої особисті концерти скрізь закінчувала українськими народними піснями. «Національність мою знають усі, я її не змінювала й ніколи не зміню, попри те, що підлизування й ставання під прапори сильніших іноді приносять вигоду», — казала Соломія Крушельницька. Вже бувши зіркою найвеличніших оперних сцен світу, вона щороку приїздила з виступами в рідний Тернопіль, Львів, Бережани, Чернівці чи Збараж. А на власні гастролі брала із собою як талісман збірку «Кобзаря» Тараса Шевченка. За 5 років зробила приголомшливу світову кар’єру Дебют Соломії Крушельницької відбувся в 1893 році на сцені Львівського театру Скарбека в опері Доніцетті «Фаворитка». Талант молодої співачки помітила оперна діва Джемма Беллінчоні, яка тоді гастролювала у Львові, і запропонувала їй продовжити навчання в Італії, а також допомогла в цьому. На батьківщині bel canto Крушельницька вдосконалює свій голос у професора Фаусти Креспі і вже через кілька років з успіхом виступає на сценах відомих театрів, здобувши велику популярність. На її честь у Чилі випускають білих голубів у театрі, а в Кракові після вистави студенти випрягають коней та самі везуть її екіпаж до готелю. У 1898 році 25-річна співачка стає примадонною Варшавської опери, а за кілька років підкорює сцени Парижа та міланського La Scala. Як відзначають критики, співаючи в Петербузі з Карузо й Баттістіні, наша землячка не раз затьмарювала своїм успіхом цих італійських оперних зірок. В її репертуарі понад 60 оперних партій вісьмома мовами У світовій пресі співачку як тільки не називали: «незабутньою Аїдою», «єдиною у світі Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «неперевершеною Саломеєю», «винятковою Валькірією». Диригувати виставами з її участю вважали за честь Артуро Тосканіні й Леопольдо Міньйоне, а за своє творче життя вона виконала понад 60 партій на сцені всіх великих оперних театрів Європи й Америки. Мала велике кохання Зі своїм майбутнім чоловіком Чезаре Річчоні, італійським аристократом і тонким знавцем мистецтва, Соломія познайомилася в домі Пуччіні. Їхні шляхи перетнулися ще раз у залі суду, коли він був її адвокатом у справі проти театру в Неаполі, куди вона не з’явилася на виступ через виверження Везувію. Він виграв справу. Згодом симпатія переросла в закоханість і в 1910 році, під час гастролей співачки Південною Америкою, пара побралася в Буенос-Айресі та прожила разом 26 років, маючи віллу в Тоскані та подорожуючи світом, доки смерть Чезаре не розлучила їх. Своїм сестрам вона розповідала, що Річчоні був її другом, близькою людиною та єдиним чоловіком, якого вона кохала. Була незалежною та сильною На навчання Соломії в Італії батько майбутньої зірки взяв позику, бо дуже вірив у її талант. Донька завжди була вдячна за своє навчання й докладала максимум зусиль, щоб виправдати цю велику довіру. Вона днями музиціювала й вивчала мови, а працюючи, могла виконувати по п’ять різних партій на тиждень. У надзвичайно вродливої та шалено популярної Соломії Крушельницької було багато залицяльників, які пропонували їй весь світ і навіть побудувати театр на її честь. Проте музика та самостійність для неї були надважливими. Вона не приймала подарунків від чоловіків, завжди поводитися як рівна в усьому, і всі свої статки заробила сама, завдяки працьовитості та таланту. Для родини у Львові співачка придбала триповерховий будинок, де завжди могли знайти прихисток українські митці. Щодня робила гімнастику та сама керувала авто Соломія Крушельницька була вродливою жінкою, яка знала, як підтримувати себе у формі: щодня – гімнастика та здорове харчування. Вона гарно трималася в сідлі, любила вечірні прогулянки та своє авто, яким завжди сама керувала. Пережила дві окупації У серпні 1939 року, після смерті чоловіка, співачка приїхала в гості до рідних на Галичину з двома валізами, але через початок Другої світової війни вже так і не повернулася додому в Італію. За радянської окупації нова влада націоналізувала будинок Крушельницької, залишивши їй із сестрою Ганною тільки квартиру на верхньому поверсі. За німецької окупації співачка намагалася вижити за гроші від приватних уроків вокалу. У післявоєнний період Крушельницька починає викладати у Львівській консерваторії, однак світову зірку ледве не звільняють, бо її диплом про вищу освіту зник. До Італії її не випускали, громадянства СРСР та пенсії їй не давали, доки вона не передала свою тосканську віллу радянській державі, яку та продала. Її талант, голос і життя опинилися за «залізною завісою». Співала до 79-річного віку Свій останній концерт Соломія Крушельницька дала у Львові, у 77-річному віці, де таким же чистим, але вже не таким сильним голосом заспівала «Родимий краю» у Львівській філармонії. Але з піснею вона була до кінця життя: адже навіть із раком горла на 79-му році життя (упродовж 8–16 квітня 1951 р.) Крушельницька записала чотири твори – це були обробки українських пісень Андрія Штогаренка, Станіслава Людкевича, Бориса Лятошинського та Віктора Матюка. Сьогодні в Україні є два меморіальні музеї Соломії Крушельницької – у Львові та в селі Біла на Тернопільщині. На честь співачки названо вулиці в Києві, Львові, Тернополі, Рівному, Житомирі та Бучачі. А у великій залі музею театру La Scala, між портретами талановитих італійців Роджеро Леонкавалло та Енріко Карузо, стоїть барельєф великої українки Соломії Крушельницької. Це та багато іншого про Соломію Крушельницьку ви дізнаєтесь з книг, представлених на книжковій виставці.
22 вересня 2022р. Збаразька ДБ.
«Її голос – сильне, соковите і дзвінке драматичне сопрано, здатний до різноманітних вокальних відтінків. Вона не женеться за голосовими ефектами, а весь свій художній інтелект переливає у глибоко відчутий нею образ героїні. Це робить її ідеальною співачкою, бо вона однаково прекрасно і співає, і грає» – так писали варшавські газети про Соломію Крушельницьку.
23 вересня виповниться 150 років з Дня народження найвидатнішої співачки світу, української оперної співачки, уродженки Тернопільщини - Соломії Крушельницької.
Вона зачарувала своїм мистецтвом провідні оперні центри світу: Мілан, Рим і Неаполь, Париж і Ніцу, Санкт-Петербург, Краків і Варшаву, Одесу і рідний для неї Львів, Нью-Йорк, Буенос-Айрес і Сантьяго. Про неї знав весь світ. Свої особисті концерти вона завжди закінчувала українськими народними піснями та наголошувала, що вона українка.
Життя Соломії Крушельницької варте того, щоб про нього знімати художні фільми, телесеріали, писати романи та документальні розвідки. На її долю випала велика праця, велика слава і велика любов.
До 150-ти річчя славетної землячки у читальному залі бібліотеки розкрито книжкову виставку «Соломія Крушельницька. Українська примадонна». Запрошуємо до перегляду.
21 вересня 2022р. Збаразька ПБ.
21 вересня народилась письменниця Любов ГОНТАРУК, ювілей якої відзначаємо сьогодні. Любов Романівна народилась в селі Великий Кунинець колишнього Збаразького району Тернопільської області в 1947 році. Навчалась у Великокунинецькій восьмирічній та Горинській середній школах. Закінчила Тернопільський державний університет за спеціальністю. «Біологія. Хімія» (1966–1972) та Університет ідеологічних кадрів (1979 –1981). Працювала педагогом Збаразької санаторної школи-інтернату (1969–1996). З 1996 року і до сьогоднішнього дня займається творчістю.. Лауреат Міжнародної Італійської премії «Між словом і нескінченністю» (2016), диплому Міжнародного конкурсу гумористичного твору «Що робить папірець» (2018) та відзнаки Кабінету міністрів України з присудження премії ім.Олеся Гончара (2019). Член Національної Спілки письменників України з 1999 року, автор 43 прозових та поетичних книжок. Нині живе і працює в Києві. «Отака Ви відсьогодні — закодована на вічність», — так поетично сказав Петро Перебійніс про Любов Романівну Гонтарук. Петро Мойсейович не помилився — щороку Любов Романівна радує своїх читачів новими творами, які видаються у провідних українських видавництвах. Воєнні події не могли не пройти повз увагу відомої української письменниці. У 2016 році з під пера Любов Романівни виходить роман «Я — війна», головний герой якого молодий скрипаль Самсон потрапляє в зону АТО, де дістає серйозні поранення. Талановитий юнак, що, за словами його вчительки «народився з книжкою», потрапляє у саме пекло, жорна війни скалічують його фізично та емоційно. Лікарі рятують його життя, але юнак потребує тривалої реабілітації. Воєнні дороги зводять разом двох молодих людей Самсона і його наречену Ксенію, кохання до якої підтримає його у найважчий момент. І хоча їм не судилося залишитися разом, Ксенія повертає до життя юнака. «…Я багатий, — каже Самсон, — я маю те, що не вмирає…». Це талант, це кохання і жага життя. Все це і повернуло молодого Самсона на дорогу — дорогу до себе. Насправді у літературного героя є реальний прототип, який зараз намагається скласти до купи своє життя, у розквіті літ опинившись в інвалідному візку. І письменниця інтуїтивно відчула потребу написати в романі happy end для Самсона, нібито кодуючи на щастя і його реальний прототип. Праця — основа успіху, хоча успіх базується на праці, — пише авторка, невтомно збираючи оригінальні, виразні вислови, ніби приміряючи на себе прадавнє гасло «ні дня без рядка». Любов Гонтарук каже: «Почніть день зі слів «я можу», А закінчіть — «я встиг». А встигла вона вже немало. Близько сорока її книжок побачили світ у різних видавництвах України. Авторка пробувала себе у різних жанрах: це і документальна проза «Щоб щаслива була!»( розповідь про незабутнього Олеся Гончара), ліричні збірки «Серце навстіж», «Жива вощина», громадянська лірика «Лицарів звитяги», детективний роман «Час у вигляді круга», збірки новел «Вона» та «Пізня вишня», автобіографічна збірка оповідань «Я маленька липка» та ін. Як маленька школярка з новели «Я маленька липка», яка рішуче ступила на величезну сцену, Любов Романівна стрімко увійшла в сучасну літературу. Багато з книжок, які вийшли з-під її пера, вже стали бібліографічною рідкістю. Любов Романівну часто можна побачити на книжкових виставках, вона охоче спілкується із читачами, декламує свої вірші, підписує книжки своїм шанувальникам. Письменницю запрошують на радіоефіри, де її твори звучать у виконанні народних артистів і у авторському виконанні. На основі поетичної книжки «Я їх любив. Кохані жінки Т. Г. Шевченка» учитель-методист із тимчасово окупованої Донеччини Олена Панова розробила і запропонувала для 9 класів уроки «Вірші Тараса Шевченка, присвячені коханим жінкам». Часто видавці пропонували авторці подати її книжку на конкурс чи на здобуття літературної премії. «Шевченко теж не мав жодної премії», — кожен раз віджартовулася Любов Романівна. Але одного разу таки поступилася умовлянням колег і відправила свою новелу до Італії на міжнародний літературний конкурс «Між словами і вічністю». І несподівано для самої авторки з міста Kiev, Ukraina, її твір було відзначено нагородою мера і дипломом цього почесного міжнародного конкурсу. Любов до Збаража закарбована в багатьох поезіях Любові Гонтарук. Не забуває письменниця про друзів, колег по роботі, по перу, а бібліотеці дарує свої книги, навідується у гості. Вшановуючи ювілей Любові Романівни, хочемо подякувати їй за творчість та любов, побажати перемоги і мирного неба. Нехай не міліє джерело наснаги, а Бог посилає многії та благії літа!
16 вересня 2022р. Збаразька ПБ.
У Збаражі, який колись благословив малого хлопця у дорогу до пізнання світу та себе у ньому, відбулася презентація нових книг знаного вченого, академіка Богдана Будзана «Чародійна сила слова» та «Люди в пам’яті серця». Ці книги – зібрані під ошатними палітурками чергові надбання життєвої мудрості та розуму, спостережень та висновків, вміло і майстерно передані у слові. І вони, ці книги, потрібні нам усім. Аби продовжити шлях кожного до себе, важливість якого шановний автор підкреслив попереднього книгою «Дорогою до себе. Майже сповідь».
«Богдан Будзан – мудра й різнобічно освічена людина, яка вже понад 50 років своєї активної наукової та просвітницької діяльності залишається справжнім учителем і дорогим другом для багатьох. Мені та команді «Астарти» пощастило мати цього досвідченого наставника…», - із післямови засновника та генерального директора «Астарти-Київ» Віктора Іванчика до книги «Люди у пам’яті серця”.
Разом із родиною, земляками, читачами вбирали кожне слово Богдана Будзана на цій зустрічі і ми, працівники ТОВ «Волочиськ-агро». Разом із щедрим короваєм заступник генерального директора Сергій Зозуля передав подяку за науку від аграріїв, які знають, шанують і читають автора: «У цьому короваї є зерна вашої мудрості, які зійшли і подарували урожай. Ми завжди раді кожній зустрічі з вами, бо набираємось знань і наполегливості на нашій дорозі, дорозі, яка приведе до перемоги».
Нові книги побачили світ у видавництві «Юрка Любченка» вже у час війни. За словами Богдана Будзана, примірники обидвох видань вже передані нашим воїнам, їх знають, їх читають. В книгах піднімаються питання, важливі для кожного: чи усвідомлюємо ми своє життєве призначення, як знайти своє місце у світі, який постійно змінюється? Приєднуйтесь до спільноти читачів: кожен знайде у цих книгах щось особливе для себе.
12 вересня 2022р. Збаразька ПБ.
12 вересня - День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках
«Лемку, брате рідний, кед жиєш ищи в декотрім кутку нашой планети, кед ищи цавком не скаменіло ті серце, а був єс свідком тамтих страшних років, опиши тото в Пам‘ятковій книзі, змалюй в лемківській іконі, оповіч своїм і чужим внукам, сусідам, бо то твій святий обов‘язок пред твоїм великим українським народом»(Семен Мадзелян)
12 вересня відзначаємо 76-ту річницю від початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.
Ця пам'ятна дата встановлена відповідно до постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2018 року, і відзначається кожної другої неділі вересня.
Наприкінці Другої світової війни новий польський прокомуністичний уряд, продовжуючи політику міжвоєнного уряду націонал-демократів, поставив собі за мету мати моноетнічну державу, зачищену в різний спосіб від національних меншин, зокрема українців.
Трагічним подіям депортації українського населення присвячена пам‘ятна книжкова інсталяція «Вирвані з коренем», відеоперегляд якої пропонуємо. Музичний фон - пісня «Гамерицький край»(Христина Соловій, Святослав Вакарчук)
05 вересня 2022р. Збаразька ДБ.
На знак подяки та шани польському народу за неоціненну допомогу, надану Україні та нашим співвітчизникам, які опинились на теренах Польщі внаслідок війни, розв’язаної російськими агресорами, працівники бібліотеки долучилася до Narodowego Czytania, що на початку вересня проходять в Польщі.
Вся Польща щороку читає обраний Президентом видатний твір польської літератури. Цього року читали «Балади і романси» Адама Міцкевича, життя якого тісно пов'язане з Україною.
Творчість Адама Міцкевича відома в Україні з 20-30-х років XIX століття завдяки перекладам і переспівам Петра Гулака-Артемовського, Левка Боровиковського, Опанаса Шпигоцького. Поезією Адама Міцкевича захоплювався Тарас Шевченко. Згодом його твори переклали Іван Франко, Леся Українка, Максим Рильський, Микола Бажан, Андрій Малишко, Іван Драч, Борис Тен, Леонід Первомайський та інші. Переклад архітвору Міцкевича, великої епічної поеми «Пан Тадеуш», який здійснював Максим Рильський від середини 1930-х до початку 1960-х років, одноголосно визнаний фахівцями за найкращу інтерпретацію поеми іншою мовою.
04 вересня 2022р. Збаразька ПБ.
«На колимськім морозі калина
зацвітає рудими слізьми.
Неосяжна осонцена днина,
і собором дзвінким Україна
написалась на мурах тюрми.
Безгоміння, безлюддя довкола,
тільки сонце і простір, і сніг.
І котилося куль-покотьолом
моє серце в ведмежий барліг.
І зголілі модрини кричали,
тонко олень писався в імлі,
і зійшлися кінці і начала
на оцій чужинецькій землі»(Василь Стус).
4 вересня - День пам‘яті Василя Стуса.
30 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
Павлу Глазовому - українському письменнику, гумористу і сатирику 30 серпня 2022 року виповнилося б 100 років.
Народився митець в Новоскелюватці Миколаївської області . Навчався у Новомосковській педагогічній школі, а після війни вступив у Криворізький педагогічний інститут, де познайомився з Остапом Вишнею. Письменник відразу помітив талант молодого поета-гумориста і допоміг Павлу перевестись на навчання до Києва. У 1950 році Павло Глазовий закінчує філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. Після чого починає працювати заступником головного редактора журналу "Перець", а згодом заступником головного редактора журналу "Мистецтво". Тоді без його гуморесок не виходив жоден журнал «Перець» і вони часто звучали зі сцени.
Гуморески Павла Глазового – цікаві, смішні, в них можна знайти відповіді на різного роду питання. Його тонкі та влучні гуморески передають вдачу та самобутність українців та так майстерно, що не сміятись просто неможливо.
Цікаві факти про Павла Глазового:
- Павло Прокопович писав по 5–7 усмішок у день.
- Автор 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.
- Пройшовши Велику Вітчизняну і повернувшись додому з трьома бойовими орденами, Павло Прокопович одразу пороздавав їх сусідським дітлахам.
- Павло Глазовий був не лише гарним співрозмовником, а ще й кулінаром.
- В дитинстві мріяв стати учителем української мови.
З нагоди цієї дати у Відділ обслуговування Публічної бібліотеки Збаразької міської ради розкрито ювілейну книжкову виставку «Великий сміхотворець - Павло Глазовий".
29 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
29 серпня-День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Все найдорожче віддали за Незалежність…
Своєю смерттю освятили Рідну Землю.
Останнім стогіном прониклось кожне зерня…
Так, безперечно, вони йдуть до Раю…
Ці янголи, що зупинили чорну зграю.
Кривавим терном їхні долі відцвіли…
Ідуть до Раю, бо у пеклі вже були…
Ми у молитві голови схиляємо,
Гірка сльоза торкається щоки.
Вони живі, допоки пам'ятаємо.
Довічна пам'ять вам, Захисники...
23 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
23 серпня з нагоди відзначення 31-ї річниці Незалежності України фахівець Збаразького бюро правової допомоги Анатолій Козак (Tolik Kozak)провів семінар на тему: «Права і свободи громадян», для громадян у приміщенні Публічної бібліотеки Збаразької міської ради.
Гості бібліотеки опримали відповіді на актуальні питання та переглянули книжкову виставку до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.
17 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
17 серпня, Кузьмі Скрябіну (Андрій Кузьменко) мало б виповнитися 54 роки. І, хоча після загибелі музиканта минуло понад 7 років, в пам'яті українців його ім'я залишається живим.
В серці майже кожного українця, живе саме та, особлива пісня Андрія Кузьменка, котра зачепила за живе: «Старі фотографії», «Мам», «Люди як кораблі», «А пам’ятаєш?..», та багато інших. Шість років тому сталася трагедія, в яку вірити не хочеться і сьогодні, -2 лютого 2015 року у ДТП загинув Кузьма, фронтмен гурту "Скрябін».
Людина живе, поки про неї пам'ятають...
А як забути того невгамовного веселого хлопця, який був таким щирим на сцені і у житті, який написав сотні пісень, що запали в душу мільйонам слухачів? Як забути яскравого ведучого телепрограм з неперевершеною харизмою та почуттям гумору? Як забути волонтера, який разом зі своїм гуртом їздив з концертами на передову, допомагав пораненим у шпиталях?Кузьма для нас живе своєю музикою, піснями, своїм дотепним словом. Виставка-пам’ять, що розкрита в читальному залі представляє одну з багатогранних сторін непересічної особистості Андрія Кузьменка – літературну. Книжки Кузьми – дуже захоплюючі, пригодницькі, і такі ж веселі, як був він. Але Скрябін міг бути різним, і це доказує його повість «Місто, в якому не ходять гроші» - глибокий і філософський твір, з домішками наукової фантастики, за яким в 2018 році було знято одноіменний фільм. А вірші Кузьми – цілий поетичний пласт, - стали певним явищем в царині художнього слова.
12 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
12 серпня, в читальному залі бібліотеки відбулася година пам'яті "Я з Небесної сотні", присвячена світлій пам'яті збаражанина, Героя України, Героя Небесної сотні Устима Голоднюка, якому в цей день мало б виповнитися 27 років.
Своїми спогадами про сина і події на Майдані поділився батько Устима, Володимир Голоднюк, - він розповів історії, які ми не знайдемо і не прочитаємо в книгах, - надзвичайно зворушливі, але цікаві і важливі для усвідомлення і розуміння того, яким був Устим і що спонукало його до дій та боротьби.
Збаразький міський голова Роман Полікровський згадував про буремні події Майдану, про Устима, та подякував присутнім в залі батькам Героїв Небесної сотні Володимиру Голоднюку, Юрію Войтовичу, та дружині Юрія Горайського, Наталії, за подвиг їхніх рідних в ім'я України.
Поет Володимир Кравчук прочитав вірш "Шевченко на Майдані".
До феномену Майдану ми будемо йти ще довго, і ще довго будемо осмислювати те піднесення народної сили, той непереборний дух, те величне почуття патріотизму, які роблять для нас Майдан святим. Маємо пам'ятати і шанувати своїх героїв. Пам'ятати, щоб перемогти.
11 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
У сучасному світі для кожної людини важливо володіти навичками роботи у цифровому середовищі.
Відділом інформаціх, реклами, удосконалення методики та практики бібліотечної роботи Публічна бібліотека Збаразької міської ради видано інформаційну довідку про роботу бібліотек Збаражчини "Проєкт "Дія. Цифрова освіта" в бібліотеках Збаразької ТГ", упорядник Вікторія Радовська-Луповська. Електронну версію видання можна переглянути за адресою: у розділі «З досвіду роботи бібліотек Збаражчини».З 2020 р. Комунальна установа «Публічна бібліотека Збаразької міської ради» та її структурні підрозділи стала офіційним хабом Національного проєкту «Освітня онлайн платформа Дія. Цифрова освіта». У партнерстві з платформою ми спільно прагнемо до відкритості та чесності, маємо на меті надати можливість мешканцям та гостям громади безплатно здобути знання з цифрової грамотності.
Саме бібліотеки Збаразької ТГ є тими місцями, де кожен мешканець може підвищити свою цифрову грамотність, щоб ефективно та безпечно застосовувати цифрові технології щодня – в роботі, в навчанні, в дозвіллі, для розв’язання побутових питань.
08 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
свій День народження святкує директорка Публічна бібліотека Збаразької міської ради Оксана Василівна Бойко (https://www.facebook.com/oksana.bondar.583)!
Від щирого серця бажаємо Вам, аби на Вашому шляху зустрічалися тільки щирі та потрібні люди, щоб Ви завжди бачили нові ідеї, можливості та рішення! Відчувайте себе сильною, рішучою, впевненою та обов’язково щасливою – кожен день! З Днем народження, Вас!
Колектив працівників КУ "Публічна бібліотека Збаразької міської ради та Відділ культури Збаразької міської ради
06 серпня 2022р. Збаразька ПБ.
6 серпня у світі відзначають день боротьби за заборону ядерної зброї.
Саме цього дня, 6 серпня 1945 року, американська авіація скинула атомну бомбу на японське місто Хіросіма. Під час вибуху загинуло понад 70 тисяч осіб.
Ще десятки тисяч померли від важких хвороб в наступні кілька років. За приблизними оцінками істориків, загальне число жертв вибуху сягає 200 тисяч людей.
Сьогодні загроза ядерної війни постійно лунає від росії. Кілька днів тому Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш на зустрічі країн, які підписали договір про нерозповсюдження ядерної зброї, заявив, що наразі світ зіткнувся з ядерною небезпекою, небаченою з часів холодної війни.
Людство повинно враховувати досвід минулих поколінь, адже збереглись свідчення жертв та ветеранів ядерних випробувань, які на власні очі бачили жахливі наслідки від ядерної зброї.
В нашій бібліотеці є "Книга пам'яті ветеранів ядерних випробувань Тернопільщини". Замовчування їхніх імен протягом десятків років залишається незагойною раною для тих, хто вцілів і ще живе, хоч і з великим "букетом" невиліковних захворювань. На жаль, абсолютна більшість "атомних солдатів" в молодому віці померли і забрали з собою таємниці проходження служби на ядерних полігонах. Саме тому "Книга пам'яті..." є згадкою на віки та застереженням майбутнім поколінням про страшну загрозу ядерної катастрофи. В книзі зібрані документи та спогади ветеранів ядерних випробувань на різних полігонах колишнього СРСР.
Переважній більшості людей не тільки не хочеться говорити про можливість Третьої світової війни, а навіть ніхто не хоче думати, що це може статися. Україна зараз в епіцентрі світової політики. І природно, що саме наша країна повинна ініціювати кардинальні зміни в міжнародній політиці, особливо в частині безпекових гарантій.
30 липня 2022р. Збаразька ПБ.
Вшанування пам‘яті Героя України Юрія Горайського та світлини із заходу «Недоспаний світанок»
31 серпня Воїн і захисник, збаражанин Юрій Горайський міг би святкувати свій 45 день народження...Вічна пам'ять і слава Героєві.
28 липня 2022р. Збаразька ПБ.
155 добу героїчного спротиву України російському повномасштабному вторгненню, ми вперше відзначаємо свято Дня Української Державності.
Ця дата акцентує увагу на спадкоємності України від держави Володимира Великого. Саме тому для відзначення Дня Державності було обрано 28 липня, коли вшановується День хрещення Руси-України.
Державність на сьогоднішній день набула особливого значення - стала синонімом Незалежності, за яку ми всі зараз боремося: на фронті, волонтерським рухом, кожен на своєму робочому місці.
Дякуємо за можливість жити та працювати захисникам, рятівникам, медикам, волонтерам. Низький уклін та вічна шана тим, хто боронить українську державність.
Вічна пам'ять Героям, Воїнам, які віддали своє життя за нашу рідну Неньку.
В бібліотеці розкрито виставку-інсталяцію "Україна є! Україна буде!", на якій представлено найновіші книги про Україну.
Слава Україні
18 липня 2022р. Збаразька ДБ.
Поезія живе навколо нас. З перших днів нашого дитинства прокидається разом із вранішніми промінчиками сонця, співає весняну пісню з пташками, весело плигає з жабенятками, летить із невгамовними краплинками дощу, ходить на прогулянку з маленькими гусенятами, їжачком і солодко засинає під муркотіння киці.
«Ключики весни» — невеличка збірка теплих віршиків для дітей. Ця книга допоможе малечі пізнати світ, прищепити любов до природи і зберігати її впродовж усього життя.
Ми щиро вдячні тернопільській поетесі Оксані Ратушняк за подаровані книги нашій бібліотеці!
16 липня 2022р. Збаразька ПБ.
16 липня, 32 роки тому Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Цей день є особливо знаковим, адже сьогодні ми знову виборюємо суверенітет і територіальну цілісність нашої країни, проте цього разу - зі зброєю в руках. Українці ніколи не припиняли боротьби за незалежність та власне майбутнє, і жоден узурпатор, не важливо радянський, чи російський не зможе нас зупинити.
Декларація про державний суверенітет України була не просто «заявою про наміри». На відміну від декларацій інших союзних республік, вона була радикальнішою і представляла план дій з розбудови незалежної держави, а не просто розподіл повноважень між центром і регіонами. Декларація - це документ, в якому величезна сила, бо вона стала тим «першим цвяхом, забитим у домовину радянської імперії», про що не раз наголошував Збігнєв Бжезинський. Саме від того часу почалися вже незворотні процеси становлення Української держави, це був важливий крок до здобуття довгоочікуваної незалежності, втілення мрії про єдину, соборну та вільну Україну. Декларація послужила підґрунтям для прийняття 24 серпня 1991 року знакового документа- «Акта проголошення незалежності України».
В бібліотеці розкрито книжкову виставку-хроніку, присвячену історичним подіям, що передували прийняттю Декларації про державний суверенітет України.
Боротьба за нашу незалежність сьогодні триває і є священною. Ми захищаємо рідну землю на межі надлюдських зусиль та небаченої мужності. Слава нашим Воїнам!
Слава Україні! Героям слава!
14 липня 2022р. Збаразька ДБ.
З 2019 року Збаразька дитяча бібліотека спільно із відділом інформації, реклами, удосконалення методики та практики бібліотечної роботи реалізує проект «AUDIO-бібліотека дитячої літератури».
Наша аудіобібліотека поповнилася новою аудіокнигою Віри Паронової "Іспит милосердя"!
Аудіокнигу читає бібліотекарка Киданецька бібліотека- філія КУ "Публічна бібліотека Збаразької міської ради" - Світлана Астраханцева Малюта.
Приємного Вам прослуховування!
Аудіокнига. В. Паронова "ІСПИТ МИЛОСЕРДЯ"
07 липня 2022р. Збаразька ДБ.
Знову поповнення у нашій аудіобібліотеці
Знаєте, чого одна курочка вдягнена у рябеньке платтячко, друга – у жовте, третя – у біле, інша – у чорне, а півники завжди у барвистому вбранні? Не знаєте?... - послухайте аудіокнигу Миколи Магери "Неслухняне курчатко", яку читає користувачка бібліотеки-філії с. Шили - 2 Комунальної установи "Публічна бібліотека Збаразької міської ради" - Ірина Герасимюк.
Аудіокнига. Микола Магера "Неслухняне курчатко"
02 липня 2022р. Збаразька ПБ.
На 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони, було внесено український борщ.
Боротьбу за цю прадавню українську страву ініціював свідомий громадянин та відомий український шеф-кухар, популяризатор борщу Євген Клопотенко. Через війну процедуру визнання пришвидшили. До цього урядова команда та ентузіасти йшли три роки і виборювали статус для унікальної страви. І тепер ніхто не зможе претендувати на наш український борщ.
Культуру приготування борщу здавна практикують і шанують у всіх регіонах України. Рецептів борщу є дуже багато. Більше про борщ та українську кухню можна дізнатися з кулінарних книг, які представлені в читальному залі бібліотеки на виставці «Наварила борщику в полив’янім горщику».
Серед видань – найновіші книги відУкраїнський інститут книги,зокрема, і дві книги рецептів Євгена Клопотенка «Зваблення їжею».
01 липня 2022р. Збаразька ПБ.
Сьогодні, 1 липня, в бібліотеці відбулася презентація книг української письменниці, волонтерки Людмили Охріменко. Людмила Леонідівна народилася 11 жовтня 1961 року у місті Синельникове Дніпропетровської області. Довгий час жила і працювала у Криму, потім - у Харкові. Після початку повномасштабної війни 2022 року вимушено покинула дім та виїхала спочатку до Львова, пізніше - до Івано-Франківська, де живе з сім’єю , батьками, домашньою улюбленицею - собакою у квартирі знайомих. Має три вищі гуманітарні освіти. Волонтерка.
З 2014 року їздила з гуманітарними місіями у Луганську та Донецьку області задля допомоги добровольчим формуванням і підрозділам ЗСУ. Писати почала ще у дитинстві, але вважала свою творчість аматорством. Війна і окупація рідного Криму стали поштовхом для активної творчості і публікацій творів «Пригоди мухи в окропі на окупованій території», «Пригоди дорослого Буратіни жіночої статі», «Волонтерські історії»(у співавторстві з Михайлом Кащавцевим), «Легка поведінка», та написання роману «Оскар», який отримав спеціальну відзнаку від Олександра Вільчинського за найкращий твір на воєнну тематику на Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова-2021».
Зустріч з Людмилою Охріменко була надзвичайно цікавою, адже набула формату обговорення не лише книг, а й питань сьогодення.
«Оскар» — це книга про військового розвідника, яка мала бути написана від імені самого героя, - цей чоловік існує насправді, - з ним авторка познайомилася випадково, у соцмережі. Під час роботи над текстом Людмила Охріменко радилася з людьми, які знаються на військовій термінології, вникала в ісламські звичаї, тому що чоловік, про якого йдеться в книжці – розвідник, кримський татарин і мусульманин.
Твори Людмили Охріменко – це закручена інтрига, динамічний сюжет, психологізм і яскраво виписані герої, прототипами яких є реальні люди з життя. Авторка вважає, що книжка завжди має надихати, надавати крила, вселяти надію, дати хоча б оті «милиці» для пораненого, - саме тому всі її твори мають щасливе закінчення. Людмила Охріменко подарувала бібліотеці свої книги - щиро дякуємо авторці за подарунок та незабутню зустріч.
29 червня 2022р. Збаразька ПБ.
«Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах» - Роман Шухевич.
Працівники КУ "Центр надання соціальних послуг"Збаразької міської ради до Дня народження українського політика і державного діяча Романа Шухевича провели для підопічних інформаційну годину «Роман Шухевич - командир армії безсмертних».
Організатор діяльності щодо культури і дозвілля Василина Вільшанецька ознайомила присутніх з біографією Романа Шухевича та його багатим, бурхливим, героїчним життям, зазначивши: «Політична і життєва принциповість, особиста відвага, батьківське піклування про інших, великий провідницький хист революційного діяча характеризували легендарного командира УПА Романа Шухевича, який у горнилі жорстокої доби творив нову героїчну сторінку української нації. Таким був генерал-хорунжий Роман Шухевич».
Титанічна постать Романа Шухевича назавжди залишиться викарбуваною в «Золотих сторінках» української історії, адже за нього говорять його діла, які Україна пам’ятатиме завжди.
Вічна Слава Герою!!!
Дана інформація взята з бібліографічних матеріалів «Роман Шухевич: постать на тлі доби» видана КУ «Публічна бібліотека Збаразької міської ради» відділенням інформації, реклами удосконалення методики і практики бібліотечної роботи.
Щиро дякуємо директору Публічна бібліотека Збаразької міської радиОксані Василівні Бондар –Бойко і її працівникам за плідну співпрацю.
28 червня 2022р. Збаразька ДБ.
28 чернвня українці відзначають одне з державних свят – День Конституції України. Цього дня, 26 років тому, було прийнято головний державотворчий документ – Конституцію.
Конституція України складається з 25 розділів, які вміщують 161 статтю. Вони визначають політичний і територіальний устрій держави, права, демократичні свободи і обов‘язки людини і громадянина.
До Дня Конституції в читальному залі бібліотеки розкрито книжкову виставку «Конституція України - від витоків до сьогодення» та проведено бесіду «Основний Закон Держави».
23 червня 2022р. Збаразька ПБ.
В рамках проєкту Українського ПЕН "Мереживо. Літературні читання в містечках України" відбулась зустріч з поетом, перекладачем, літературознавцем Остапом Сливинським (Львів) та письменницею Зоєю Казанжи (Одеса). Кураторка проєкту і модераторка заходу - Анастасія Левкова (Львів). Проєкт реалізується за підтримки Данського інституту культури в рамках New Democracy Fund і покликаний підвищити престиж читання у райцентрах України, знайомити мешканців українських містечок із сучасною українською літературою та включити їх у культурне поле, спільне з великими містами.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Остап Сливинський, серед багаточисельних перекладів якого, є, зокрема, книги Нобелівської лавреатки Ольги Токарчук, займається створенням "Словника війни", пише статті й дає інтерв’ю на гострі теми в українські та іноземні медіа. Письменниця Зоя Казанжи - активно волонтерить для армії, зокрема, закуповує оптику (біноклі, монокуляри, тепловізори) нашим військовим.
Розмовляли про війну і перемогу. Про те, що можуть робити письменники для перемоги, про роль культури зараз і взагалі. Про слова, що з’явилися в час війни і як змінюються наша мова і світовідчуття. Про Україну і проблеми звільнення та свободи, про те, які виклики чекають на нас після перемоги.
«Щоб ми не втрачали розуміння того, заради чого ми боремося. Щоб ми не втрачали відчуття наших цінностей» - підсумував зустріч Остап Сливинський. В межах проєкту бібліотека отримала книги(про них буде повідомлено найближчим часом, - очікуємо посилку), зокрема, поетичну збірку Остапа Сливинського «Адам».
На заході були присутні працівники Збаразького відділення Управління Державної казначейської служби, працівники Збаразької міської ради, Національного заповідника «Замки Тернопілля», бібліотекарі Публічної бібліотеки ЗМР та бібліотек-філій, жителі та гості міста.
21 червня 2022р. Збаразька ПБ.
МОНАСТИРСЬКА БІБЛІОТЕКА ЗБАРАЖА ЧИ БІБЛІОТЕКА В МОНАСТИРІ.?! Як співається у відомій пісні, “скільки себе пам’ятаю”, районна бібліотека нашого міста (спочатку дитяча, а потім доросла) була тим храмом таємничого і незвіданого, до якого завжди манило ще з середнього і старшого шкільного віку. Спочатку за програмою “10 книжок на літо”, а потім затягнуло і вже читалося те, що подобалося. Жюль Верн і Герберт Уелс, Артур Кларк і Франсіс Карсак, Рей Бредбері і Олексій Толстой, Анатолій Рибаков і Андрій Платонов, Жан Кальвін і Стівен Хокінг, Іван Франко і Михайло Булгаков поступово відкривали незвідані світи космосу, планети і мозку.
А витоки нашої бібліотеки сягають, майже, сивої давнини, тобто, десь 30-х років ХVІІ ст., коли вдова тодішнього власника Збаразького князівства Януша кн. Вишневецького — княгиня Катерина Тишкевичівна передала до монастиря оо. Бернардинів “замкову книгозбірню”. Ми ж то завжди гордилися знаменитою Вишнівецькою замковою бібліотекою, що стала основою столичної бібліотеки ім. акад. В. Вернадського, а тут, виявляється, була не менш об’ємна колекція манускриптів, фоліантів та книг і в Збаразькому замку! Поступово вона поповнювалася книгами з приватних збірок заможних городян, казнодіїв, сповідників та меценатів. Правда, Ю. Кахель пише, що вона постраждала під час облоги 1649 р., в чому я сильно сумніваюся, адже, місто так і не було взяте, так що не було кому її понищити (хіба свої ж). А от, вже за І. Шишмна в 1675 р. бібліотека, як і весь конвент були знищені. Її відродження відбувалося шляхом купівлі за, власне, монастирські кошти (була запроваджена обов’язкова стаття видатків на книги), дарування книг заможними городянами і т.п., а з 1688 року в монастирі запроваджена посада БІБЛІОТЕКАРЯ! Ренесанс монастирської біблотеки настав з другої половини ХVІІІ ст., в період, так званого, “другого храму” (друге слово з маленької, щоб не виникла асоціація з Єрусалимським) родини Потоцьких. Книги закуповувалися, в основному, по філософії, теології, латинській і німецькій мовах. Інвентаризація 1866 р. “виявила” в біблотеці 840(!) томів, та й Краківський “Archivum konventus Zbaraziensis” чи не на кожній сторінці на маргінесі рукою монастирського писаря відзначав: “Ksiażki do bibl. Do biblioteki klasztornej kupiono:…” і перелічено скільки і яких книжок закуплено чи передано (за лютий 1912 р.). З ХІХ ст. монахи почали виписувати релігійну (католицьку) та світську (“Głos narodu”) періодику, а судовий радник Збаража Юзеф Дроздовський передав до бібліотеки кілька підшивок щорічників “Przewodnik naukowo-literacki”. В цьому додатку до “Gazety Lwówskiej”, до речі, в ряді номерів публікувалася праця Людвіка Кубалі, що стала історичною основою Сенкевічової трилогії “Вогнем і мечем”, під назвою “Облога Збаража і битва під Зборовом”. В додатках до цієї праці польський історик подав і “Коротший діаріуш облоги Збаража” невідомого автора — очевидця чи учасника битви під Збаражем 1649 р. Повністю! Станом на 1939 р. бібліотека була вже “підписана” на 2 католицьких щомісячники та 7 світських загальнопольських періодичних видань.
З 1910 р. була започаткована при монастирі і парафіяльна (тобто, публічна) бібліотека з книгами на наукову тематику, художніми творами і таке інше. Але приміщення їй виділили на перших поверхах дзвіниці - монастирської і парафіяльної. Розквіт її діяльності (реферати, фестини, відкриті читання) припав на період з 1928 року і далі (до 1939-го, зрозуміло). Це щодо ВИТОКІВ бібліотеки, а про її новий та новітній період в її ж каталогах є багато досліджень її ж працівниць! Раджу!
Звичайно, охопити в одному пості діяльність Збаразької монастирсько-публічної бібліотеки не реально, тому продовження, сподіваюся, буде в наступних публікаціях. ЗНАКОВИМ є те, що і зараз ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА Збаразької громади знаходиться в приміщенні ТОГО Ж МОНАСТИРЯ, а в її читальному залі (колишньому родильному залі лікарні) з’явився на світ і я. Може тому така тяга до бібліотеки, де працюють чарівні, ерудовані, освічені і завжди люб’язні хранительниці і примножувачки вічної мудрості,?!
14 червня 2022р. Збаразька ПБ.
Сьогодні бібліотека отримала цінний подарунок - книгу спогадів, документів, публіцистичних і літературних творів про боротьбу за Українську Незалежну Державу громадського і політичного діяча, колишнього малолітнього політв’язня сталінських таборів, шановного Ігоря Олещука.
Книжку передав бібліотеці родич автора, краєзнавець Руслан Підставка. Щиро вдячні за такий потужний подарунок!
14 червня 2022р. Дитяча бібліотека.
Улітку до нас приходить одне з найбільших християнських свят — Трійця. Його відзначають на 50-й день після Воскресіння Ісуса Христа. Цього дня християни прославляють Святу Трійцю, тобто триєдність Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа. Коли Син Божий Ісус Христос воскрес, він упродовж 40 днів являвся своїм учням — апостолам. Перед тим як вознестися на небо, Він пообіцяв прислати їм на підтримку Святого Духа від Бога Отця. Апостоли не знали, що це означає, але чекали, коли здійсниться Ісусове слово. Це сталося через десять днів після вознесіння Христа. Апостоли разом з іншими учнями Ісуса Христа саме перебували в будиночку на горі Сіон у Єрусалимі. Вони молилися й читали Святе Письмо. Раптом здійнявся великий шум, як під час бурі. У повітрі з’явилися яскраві язики полум’я й осіли на кожному з апостолів. І диво — полум’я не обпікало, а приємно зігрівало, сповнювало серця світлою радістю. Це був вогонь Святого Духа, який очищує душі від гріха, дарує тепло любові, надихає творити добро. Коли Святий Дух зійшов на апостолів, вони й Богородиця відчули на собі його благодатну силу — стали розмовляти мовами, яких доти не знали. Цей великий дар був необхідний для того, щоб розповісти про життя й учення Христа іншим народам. У той час до Єрусалима на свято прибули люди з різних країн. Апостоли, сповнені Святим Духом, говорячи різними мовами, проповідували віру в Христа, і цього дня три тисячі людей охрестилися.
В нашій бібліотеці розкрито книжкову виставку: "В травах храми, в травах хати, в травах Україна-мати".
07 червня 2022р. Збаразька ПБ.
7 червня минає 145 років від народження першого єпископа УГКЦ у Канаді Никити (Микити) Будки (7 червня 1877, с. Добромірка на Тернопільщині – 1 жовтня 1949, м. Караґанда, нині Казахстан).
Початкову освіту здобув у родинному селі, після чого розпочав навчання у Тернопільській класичній гімназії. У 1897 році закінчив її з відзнакою.
Військову службу проходив протягом року в 51 полку піхоти у Відні. Демобілізований у званні кадета. 1905 року після закінчення теологічних студій у Відні та Інсбруці, отримав чин освячення з рук Митрополита Андрея Шептицького.
Заслуги Никити Будки в громадському житті українців Канади, де служив священник, були дуже значними - про них можна написати окрему книгу.
У 1928р. повертається до Львова і стає генеральним вікарієм митрополичої архієпархії.
В Канаді єпископ Будка залишив по себе близько 150 тис. вірних, 47 парафіяльних священиків, 256 парафій і місійних станиць, 35 вечірніх шкіл, дві бурси для виховання шкільної молоді і 5 притулків для осиротілих дітей.
На початку 1945 року за наказом Сталіна було приготовано план “заходів”, що мали на меті відірвати греко-католицькі парафії в СРСР від єдності з Ватиканом і поступово прилучити їх до Російської Православної Церкви. Було вирішено розправитися з католицьким єпископатом.
11 квітня 1945 року Кир Никита Будка був ув’язнений разом з іншими владиками УГКЦ: Митрополитом Йосифом Сліпим, єпископами, Хомишиним, Чарнецьким i Латишивським.
В ході слідства з боку священник зазнав неймовірних тортур, мордувань, знущань і голодувань. Був засуджений на 8 років позбавлення волі й засланий до Каралагу – концтабору з особливим режимом в степах Казахстану, біля Караганди. В концтаборі виконував непосильну важку фізичну роботу.
Так у сорокових роках ХХ століття починалася історія Греко-Католицької Церкви в Казахстані – там, де опинилися тисячі її вірних, що були депортовані із Західної України.
Кир Никита Будка помер 1 жовтня 1949 року в Караганді. 7 червня 2001р. був беатифікований Вселенським Архієреєм Папою Іваном Павлом ІІ.
В читальному залі розкрито книжкову виставку, присвячену 145-річчю від дня народження Блаженного священномученика Никити Будки.
05 червня 2022р. Збаразька ПБ.
Ніби вчора…
Петро Сорока (6 січня 1956 — 5 червня 2018): «Живу і дихаю Україною. Помираю і воскресаю разом з нею. Під Іловайськом, під Попасною, під Луганськом і Донецьком...
Що для мене Україна? Питання, на яке можна відповідати все життя, але найкраще відповідати на нього життям. Чесним. Совісним. Жертовним. Ущерть виповненим мозольною працею, добрими вчинками, щедрими ужинками, служінням людям — ближнім і дальнім.
Україна — земля, яка мене тримає, і мова, яка тримає душу, Мамина пісня і молитва, історія, написана не чорнилом, а кров’ю, дорога під ногами і зорі над головою, бо Україна не тільки тут, а й там, у вишніх Господніх околах…
Чи міг би я без неї? Ні, бо світ би мені померк, серце зів’яло і слово засохло у горлі.
Високих слів про те, що для мене Україна, можна нанизувати багато, але я значно більше перейнятий не тим, що вона для мене, а що для неї я.
02 червня 2022р. Дитяча бібліотека.
Подарунки завжди приємно отримувати, особливо, коли вони від щирого серця.
Діти, які вчора були на нашому заході з нагоди Міжнародного дня захисту дітей,
сьогодні завітали до нас, щоб записатися в бібліотеку, та подарували нам книжку.
Щиро дякуємо Марії та Олександру Рущак з Києва за чудовий подарунок.
01 червня 2022р. Збаразька ПБ.
30 червня минає 115 років від дня народження видатного борця за незалежність України, генерала-командира УПА Романа Шухевича. Геніальний військовий конспіратор, педантичний стратег й мудрий лідер, який обирав таких людей для боротьби, що не зраджували навіть під тортурами.
Він очолив визвольну боротьбу українців у час, коли доводилося протистояти одразу двом тоталітарним режимам, які мало чим відрізнялися один від одного – Радянському Союзу та нацистській Німеччині.
Нещодавно в бібліотеку надійшла нова книга про Романа Шухевича, яка поповнила фонд видань про цю видатну історичну особистість. Це - книга Данила Яневського «Бандера.Шухевич». Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України, здійснене за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Український інститут книги.
24 травня 2022р. Збаразька ПБ.
24 травня відзначається День слов'янської писемності і культури, та вшановується пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Українська мова в колі слов’янських мов посідає особливе місце, і безліч фактів свідчать про самостійний шлях її розвитку, як окремої мови впродовж тривалого часу. Українці впевнено спростували усі пропагандистські міфи щодо походження української мови і довели, що наша мова - самобутня та унікальна. Наша мова - це наша зброя, і тільки засвоївши уроки історії, оберігаючи культурну спадщину, плекаючи рідну мову, розбудовуючи сильну армію, розвиваючи освіту, ми матимемо успішне майбутнє.
В бібліотеці розкрито книжкову виставку, на якій представлено, зокрема, і нову, унікальну книгу від Український інститут книги - "Коли богами були ріки: предки українців та їхні мови"(автор - Віктор Лакизюк).
18 травня 2022р. Збаразька ПБ.
18 травня перестало битися серце українського барда, поета, драматурга – Олександра Смика. Його творчість - багатогранна, а талантом - захоплювалися тисячі. В бібліотечних заходах ми часто використовували пісні та вірші Олександра Івановича.
Олександр Смик народився 26 жовтня 1957 року на Сумщині, зростав на Рівненщині, жив у Тернополі, а до того - у Кременці. Закінчив Рівненський державний педінститут та Київський університет імені Тараса Шевченка. Дипломант фестивалю ”Червона рута-91”, володар премії Краківської конфратерні поетів. Лауреат літературних премій імені Василя Стуса, Богдана Лепкого та краєзнавчої – імені Володимира Гнатюка. Автор концептуальних розробок музичних фестивалів ”Тарас Бульба”, ”Вивих”, ”Повстанські ночі”, ”Лаба”, ”Золоте підпілля”, ”Зелений цвіт – цвіт надії”, ”Кобзарські сезони Волині”, ”Прем’єр-фест”. Організував перший і єдиний в Україні приватний будинок творчості ”Потік Ірва” у місті Кременець на Тернопільщині, в якому знаходився, зокрема, і сад з кам'яними скульптурами. Колекціонував картини. Видав 25 дисків і 20 книжок.
Пам’ять про великого українця, видатного майстра, надзвичайно світлу людину житиме вічно у його слові та прекрасній музиці.
16 травня 2022р. Збаразька ПБ.
Відзначає 60-ий ювілей Заслужений працівник культури України, начальник відділу культури Збаразької міської ради Олег Володимирович Гафткович!
Щиро вітаємо Вас, Олеже Володимировичу! Ви - Майстер акторської та режисерської професій, мудрий керівник, професіонал своєї справи. Дякуємо Вам за плідну співпрацю, участь в заходах бібліотеки, підтримку, слушну пораду, добре слово, незмінний оптимізм, надих до творчості!
Дякуємо за Ваші надзвичайні таланти, організаторські вміння, людяність та доброту! Щиросердечно бажаємо Вам міцного здоров'я, щастя від перемоги нашої країни над ворогом, мирних світанків, сімейного благополуччя, добробуту!
Нехай Вашої енергії вистачає на всі грані життя! Нехай кожен Ваш день буде сповнений добром, позитивними людьми, посмішками та чудовими емоціями! Гарного настрою, наснаги до мистецтва, творчих злетів, потужних звершень під мирним небом України!
Дай, Боже, радості, світлої радості на многії і благії літа!
15 травня 2022р. Дитяча бібліотека.
В Україні та світі 15 травня відзначають Міжнародний день сім’ї (International Day of Families).
Свято було засноване в 1993 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй.
Міжнародний день сім’ї відзначають і в нашій країні. Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Від батька до сина, від бабусі до внучки, передаються духовні цінності досі. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все.
Тож любімо і цінуймо своїх батьків, прабатьків, дітей та внуків, сестер та братів. Щоб ми завжди відчували любов і шану до кожного брата-українця, знали і вірили у те, що у нас є родинна підтримка, що українці – одна велика сім’я!!!
08 травня 2022р. Збаразька ПБ.
В нашій бібліотеці розкрита тематична виставка до Дня матері, - зокрема, є і найновіші книги від Український інститут книги.
Сьогоднішній День Матері відзначаємо з присмаком гіркоти і болю, з словами підтримки матусь, чиї сини сьогодні стоять на захисті нашої України. Хай Бог оберігає всіх матерів України і завжди чує їхні молитви!
06 травня 2022р. Збаразька ПБ.
«Збараже мій, моє місто розмаю, Ти, мов зернина з пшеничного поля! Де ще знайти таку землю, - не знаю, - Небо, як прапор, на гордих тополях».(Любов Гонтарук).
Друзі, сьогодні в день Свмч. Юрія Змієборця наше древнє, славне місто святкує свій День, свою 811 річницю.
За іншими дослідженнями, які проводяться краєзнавцями, наше місто ще древніше.
Адже перша документальна згадка (виявлена на даний час краєзнавцем Русланом Підставкою) про Новий (сучасний) Збараж датується 1600 роком, - а це - «Випис з книг Головного трибунальського суду купчої рогачівського старости Романа Воловича брацлавському воєводі кн. Янушу Збаразькому на маєток в м. Збараж, частини маєтків в с. Верняк, Чернаківець, Охримівці і ін., Кременецького повіту, док. № 119, арк. 230-236”.
З нагоди Дня міста в бібліотеці розкрито книжкову виставку «У леті сивих літ благословенний будь донині», на якій представлено книги, матеріали та буклети про наше місто, його славетну історію та видатних людей.
Саме сьогодні в Збаражі розпочалася перша основна частина екскурсійної мандрівки під назвою "Вуличками давнього Збаража", - для гостей з Харківщини, Київщини та інших регіонів країни, де зараз проходять бойові дії.
Цікавий екскурс про Збараж можна переглянути за посиланням
28 квітня 2022р. Дитяча бібліотека.
ДЕГУСТАЦІЯ НОВИНОК!!!
Запрошуємо відвідати дивовижний світ дерев! З супер-книги польських авторів Пйотра Соха і Войцеха Грайковського "Дерева" ви довідаєтесь про тих, хто живе в них і на них, хто ними харчується, хто розносить їхнє насіння. Оглянете найвищі, найстаріші та найтовщі дерева у світі. Зустрінетесь з ентами, Адамом і Євою, Робіном Гудом і Буддою. Придивитесь до праці лісоруба та побачите, які будівлі, інструменти й транспортні засоби можна зробити з деревини. Дізнаєтесь про дерево життя, дерево-людожера та священний фікус.
Книга радує, дивує, зацікавлює, спонукає до пізнання.
Ці книги у нашій бібліотеці завдяки Український інститут книги.
Поспішіть до нас у книгозбірню, щоб першими продегустувати новенькі книжечки!
20 квітня 2022р. Збаразька ДБ.
Бібліотечні будні. Готуємось до Великодня - малюємо, витинаємо, декоруємо.
15 квітня 2022р. Збаразька ПБ.
На нашому унікальному ВЕЛИКОДНЬОМУ ДЕРЕВІ МИРУ в Публічна бібліотека Збаразької міської ради – як символу довгоочікуваного миру та злагоди в Україні, з'явилися перші писанки. Дуже приємно, що до акції «Прикрасимо Великоднє дерево миру!» приєднуються не тільки працівники бібліотек громади, але й люди, які були вимушені покинути свої рідні домівки, через війну в нашій ненці-Україні та на теперішній час проживають у м. Збараж.
Сподіваємося, що до втілення нашого задуму долучиться ще більше мешканців та гостей нашої громади!
Приносьте свої писанки за адресою м. Збараж, вул. Незалежності буд. 8 (вхід з подвір'я костелу, другий поверх).
Нехай це дерево стане символом миру🕊 та єднання💞 України🇺🇦!!!
6 квітня 2022р. Збаразька ПБ.
ШАНОВНІ ЗБАРАЖАНИ ТА ГОСТІ НАШОЇ ГРОМАДИ!!!
Незабаром Великдень – найголовніший день християнського календаря. Неможливо уявити це свято без писанок. Писанка – символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду, символ сонця, тепла і вічності...
З метою відродження та поширення великодніх традицій працівники Публічної бібліотеки Збаразької міської ради оголошують акцію «Прикрасимо Великоднє дерево миру!»
Усі бажаючі мають змогу прибрати унікальне ВЕЛИКОДНЄ ДЕРЕВО МИРУ в Публічна бібліотека Збаразької міської ради – як символ довгоочікуваного миру та злагоди в Україні. Приносьте свої писанки за адресою м. Збараж, вул. Незалежності буд. 8 (вхід з подвір'я костелу, другий поверх).
Сподіваємося, що ця традиція приживеться у нашій громаді. Адже, як каже стара легенда, доки люди пам'ятають, як писанки писати, доти житимуть всі у злагоді та мирі.
24 березня 2022р. Збаразька ДБ.
Україна подарувала світові величезну кількість талановитих людей. Серед них - видатні вчені, винахідники, Нобелівські лауреати, герої війни, громадські діячі, письменники, музиканти, обдаровані лікарі та спортсмени. Відомі українці прославили нашу країну та її народ в різних куточках світу. Саме вони творили історію і зрештою змінили світ. Саме завдяки їхнім винаходам, досягненням та перемогам світ дізнавався про Україну. Вони - наша гордість і приклад для наслідування!
Деякі з них народились в інших країнах, але провели частину життя в Україні, деякі, будучи етнічними українцями, емігрували за кордон з різних життєвих причин і стали героями інших держав. Але ми вважаємо їхні здобутки українськими, пишаємося ними і пам’ятаємо їх усіх!
Завітайте до нашої бібліотеки, щоб переглянути книжкову виставку «Маленьким про великих», та більше дізнатися про дитинтво, життя та справи видатних українців.
24 березня 2022р. Збаразька ДБ.
Трішки розслабитися з книгою під час війни — це не розкіш, а необхідність. Адже навіть 10 хвилин щоденного читання бережуть наш емоційний стан.
Збаразька дитяча бібліотека, Відділ обслуговування Публічної бібліотеки Збаразької міської ради та усі працівники Публічна бібліотека Збаразької міської ради раді бути корисними для всіх мешканців та гостей нашої громади у час випробувань.
Щиро віримо у нашу ПЕРЕМОГУ!!!
2 березня 2022р. Збаразька ПБ.
Вже другий день поспіль працівники Публічна бібліотека Збаразької міської ради плетуть маскувальні сітки для потреб захисників, які обороняють нашу Україну від російської навали. У приміщенні книгозбірні відкрилась нова локація .
Запрошуємо приєднуватись усіх небайдужих. Потрібні і робочі руки, і матеріали, зокрема: сітки, тканина, або старі речі темних кольорів. Було б дуже добре, якби нам зробили дерев'яний каркас, на якому можна було плести комуфляжну сітку.
Не вагайтеся та долучайтеся!
Щиро дякуємо волонтерам, працівникам Національний заповідник "Замки Тернопілля", які сьогодні дали сітку для плетіння, працівникам Казначейства та не знайомій дівчинці Віці, які долучилися до нашої роботи.
Ця сітка збереже життя не одного нашого воїна. Скільки ми сплетемо сіток, стільки ми збережемо життів.
16 лютого 2022р. Збаразька ПБ.
Особливого гостя приймали у Збаражі - з презентацією своєї книги "#Не_сирота", до нас завітав молодий автор, Валентин Опря !
Пройти особливий, непростий життєвий шлях і стати сильнішим, пробачити, коли задається, що це неможливо, розвиватись всупереч, а не завдяки...
Про все це розповів Валентин на презентації книги і саме Збараж удостоївся того, щоб перша презентація відбулась у нашому місті!
Щиро дякую усім, хто відвідав презентацію, думаю, що жоден з присутніх не залишились байдужими і багато отримали для себе і свого внутрішнього світу...
Особлива подяка організаторам презентації - Oksana Bondar-Boyko та Tetiana Stakhiv .
Низький уклін автору за те, що він всупереч обставинам довірився Богові і став на переможний шлях, насамперед над обставинами та самим собою!!!
P.S. Рекомендую усім чудову книгу "#Не_сирота" і переконаний, що вона стане для багатьох підбадьоренням в нелегких обставинах життєвої круговерті...
15 лютого 2022р. Збаразька ПБ.
5 лютого в Україні - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 33 роки з часу виведення військ з Афганістану. Війна в Афганістані тривала майже 10 років. Участь у ній взяли 160 тисяч 375 українських військовослужбовців, 3360 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.
Минають дні, ідуть роки, але для кожного, хто пройшов важкими дорогами війни в Афгані, Сомалі, Анголі, В’єтнамі, хто не раз зазирав в обличчя смерті, втрачав друзів, ті події залишились біллю у серці та назавжди закарбувались в пам’яті. І саме ця пам'ять щороку, у лютневі дні, збирає всіх разом, щоб вшанувати воїнів та згадати тих, хто не повернувся з війни.
Ціна, яка сплачена за воєнні амбіції колишніх чиновників та партійних діячів, виявилась дуже високою. Долі багатьох ветеранів афганської війни тісно переплелися зі здобуттям Україною незалежності й нинішньою боротьбою у визвольній війні від російської агресії.
14 січня 2022р. Збаразька ДБ.
На порозі весна – час, який буквально дихає любов’ю!
З недавніх пір 14 лютого у нас відзначають День Святого Валентина – День закоханих.
Це величезне почуття приходить по різному, з’являється в найнесподіваніших іпостасях, виходить назустріч тоді, коли ми цього зовсім не чекаємо, і перевертає весь світ.
Що знаємо ми про кохання? Все і нічого. Люди створили безпілотні автомобілі та полетіли підкорювати Марс, однак досі не можуть дати однозначну відповідь на запитання «Що таке любов?».
Книги про любов завжди викликали і викликатимуть великий інтерес як у підлітків, так і у дорослих.
Якщо ви в пошуках хороших творів, які розповідають про велике і чисте кохання, перешкоди і випробування, про переживання і турботи, з ним пов`язані, про ревнощі та непорозуміння, що стоять перед коханими, завітайте до нашої бібліотеки.
Книжкова виставка “Подаруй своє серце читанню”, підготовлена нашими працівниками, ознайомить з творами класиків та сучасних авторів про це ніжне, сильне, світле почуття, на яке здатна кожна людина.
Коли ми закохані, у душі – весна, хочеться посміхатися.
10 лютого 2022р. Збаразька ПБ.
Він увійшов в історію як Василь Вишиваний, полковник Легіону Українських Січових Стрільців, борець за незалежну Україну. Вільгельма Габсбурґа знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Його вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу. Хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом і навіть не мав до цього можливостей, Василь прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України.
10 лютого 2022 року минула 127 річниця від дня народження українського військового діяча, політика, австрійського ерцгерцога династії Габсбургів, полковника Легіону Українських Січових Стрільців Василя Вишиваного. Це дійсно непересічна і дуже яскрава, одна з найцікавіших історичних постатей ХХ століття у європейській і українській історії, з насиченою життєвими подіями, але вельми трагічною долею…
Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен народився 10.02. 1895 року в місті Пули на острові Лошинь (сучасна Хорватія). Він походив з роду австрійських імператорів – Габсбургів, а саме з гілки Габсбургів – Лотарингських.
Некоронований Король України, народний Гетьман України. Справжній патріот України, щиро закоханий всім серцем і душею в Україну і українську мову — Вільгельм фон Габсбурґ називав себе Василь Вишиваний і до загибелі вважав себе Українцем.
Разом з українськими вояками він розділив тягар боротьби за Україну. Свою поетичну збірку «Минають дні...» з 23 віршів присвятив українським січовикам: «Борцям, що впали за волю України».
Вільгельм Габсбург, як член імператорської родини, автоматично став членом сенату. Там він познайомився з українськими парламентарями, зокрема з Євгеном Петрушевичем.
До кінця життя Василь Вишиваний вважатиме себе українцем. Після поразки Української революції він житиме у Відні. Там його 1947-го заарештує радянська секретна служба СМЕРШ. Згодом Вільгельма Габсбурга перевели до Лук'янівської в’язниці Києва. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами, союзниками СРСР по антигітлерівській коаліції, та звинувачували в зв’язках з ОУН.
Допитували його російською, він відповідав українською. Вирок – 25 років таборів. 18 серпня 1948-го Вільгельм Габсбурґ помер у в’язничній лікарні. Похований на Лук’янівському цвинтарі.
У часи перебудови і переоцінки діяльності Сталіна та його секретних служб справа Габсбурґа-Вишиваного була переглянута комісією з реабілітації незаконно засуджених в СРСР. 16 січня 1989 його посмертно реабілітовано.
Відтоді розсекречено багато документів у справі Габсбурґа-Вишиваного, який жертовно поклав своє життя за Волю і Незалежність України.
2 лютого 2022р. Збаразька ПБ.
«Коли піду, то відшукай мене у віршах, пензлі, писанці, у слові» - перегляд книжкової виставки, присвячений 120 річниці від дня народження поетеси, писанкарки, лялькарки, громадської діячки Оксани Лятуринської відбувся 2 лютого в читальному залі Відділ обслуговування Публічної бібліотеки Збаразької міської ради.
27 січня 2022р. Збаразька ДБ.
27 січня виповнилося 190 років від дня народження Льюїса Керрола. Справжнє ім'я - Чарльз Лютвідж Доджсон. Англійський математик, філософ, логік, фотограф, письменник Льюїс Керрол - автор чудових книг про дівчинку Алісу, яка потрапила в Країну Див, а потім в Задзеркалля!
"Пригоди Аліси в Дивокраї" і "Аліса в Задзеркаллі" – дві дуже різні книги, які об'єднує головна героїня. Однак на написання цих казок Керрола надихали зовсім різні Аліси. Якщо в першій книзі прототипом героїні була Аліса Лідделл – дочка колеги і приятеля автора, то на другу частину автора надихнула його п'ятирічна кузина Аліса.
В Англії книга "Пригоди Аліси в Дивокраї" – друга після Біблії. Вона є в кожній родині, яка читає.
З перших днів свого існування книжка "Пригоди Аліси в Дивокраї" увійшла до золотого фонду дитячої літератури.
Створена для дітей, вона стала улюбленим читанням дорослих!
Льюїс Керрол зашифрував у своїй казці математичний трактат. Математика дала "Алісі" її темну сторону, надала вигляду головоломки, яка виявилася здатною розважати людей будь-якого віку протягом століть.
190 річчя від дня народження Льюїса Керрола працівниками бібліотеки підготовлено буктрейлер за книжкою "Пригоди Аліси в Дивокраї".
28 січня 2022р. Збаразька ДБ.
Крути – сумна, але славетна сторінка нашого літопису. Ця назва стала символом українського відродження. У січні 1918 року саме сила національної ідеї покликала молодь і студентство столиці новоствореної Української Народної Республіки стати на захисті рідної країни.
До цієї дати в Збаразька дитяча бібліотека розкрито книжкову виставку «Крути - наш біль, наша історія і слава», мета якої розкрити причини трагедії під Крутами, виховати інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.
28 січня 2022р. Збаразька ПБ.
28 січня, в читальному залі Відділ обслуговування Публічної бібліотеки Збаразької міської ради, відбулась патріотична палітра «Крути - вічна слава України», присвячена 104-й річниці бою під Крутами. Ведучі заходу Tetiana Stakhiv та Мар'яна Шмігель, ознайомили присутніх з новими історичними розвідками про трагічну сторінку історіі України.
26 січня 2022р. Збаразька ПБ.
28 січня, в читальному залі Відділ обслуговування Публічної бібліотеки Збаразької міської ради, відбулась патріотична палітра «Крути - вічна слава України», присвячена 104-й річниці бою під Крутами. Ведучі заходу Tetiana Stakhiv та Мар'яна Шмігель, ознайомили присутніх з новими історичними розвідками про трагічну сторінку історіі України.
15 січня 2022р. Збаразька ПБ.
30 років тому - 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну України, що знайшло своє відображення у статті 20 Конституції України.
В подальшому текст зі зміненою першою строфою вірша «Ще не вмерла України і слава, і воля» затверджено 6 березня 2003 року Законом України «Про Державний Гімн України».
Створення українського гімну бере початок ще з осені 1862 року. Тоді український етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, відбувалось дуже швидко. Патріотичний вірш не пройшов повз уваги відомого в той час греко-католицького священника, композитора і диригента Михайла Вербицького, який написав до нього музику спочатку для гітари, а вже згодом - адаптував для хору. Гімн був надрукований у 1863р., з нотами — в 1865. Вперше прозвучав 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль. У різні періоди історії твір використовувався як національний гімн в Українській та Західноукраїнській народних республіках, в Гетьманаті та Карпатській Україні.
Особливі слова і неповторна мелодія нашого славня пробуджували свідомість українців до боротьби за державу на різних етапах історії. За радянського часу вперше Гімн "Ще не вмерла Україна" було виконано на головній сцені фетивалю Червона рута 24 вересня 1989 року. Славень почав виконувати кременчанин Василь Жданкін, до нього долучилися Віктор Морозов і Едуард Драч.
Гімн України лунав на Майдані під час Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013-14 років. Його називають одним із кращих у світі, адже серце кожного українця починає тріпотіти вже з перших акордів.
В бібліотеці розкрито виставку-інсталяцію «Духовні обереги України», на якій представлені книги про творців Державного Гімну, і яка нагадує ще й про те, що незабаром, 28 січня виповниться 30 років, як Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України.
14 січня 2022р. Збаразька ПБ.
Щиро вдячні Збаразька мистецька школа ЗМР за чудові новорічні привітання-віншування бібліотеки! Хай Вам сіється, хай Вам родиться, Хай Вам множиться, хай Вам плодиться!
Вік живіть свій без проблем!
З Новим роком, з Василем!!!
11 січня 2022р. Збаразька ПБ.
11 січня - відзначається Всесвітній день «дякую». І наша бібліотека має приємність саме в цей день подякувати другові бібліотеки, майстру віршованого слова Володимир Кравчук за подарований альманах «Подільська толока» (випуск 17), літоб’єднання Тернопільщини (вид. «Терно-Граф», 2021, наклад 122 прим.- с.320. Редактор-упорядник Зіновій Кіпибіда). Більше інформації про збірник - в світлинах. Дякуємо за високе мистецтво Слова!
10 січня 2022р. Збаразька ПБ.
А ви вже встигли зробити круті новорічно-різдвяні фотографії в Збаразькій дитячій бібліотеці?
4 січня 2022р. Збаразька ПБ.
Нехай ці творіння дитячих рук зігрівають своїм теплом їх сім‘ї під час Святої вечері та створюють атмосферу домашньої злагоди та затишку.
1 січня 2022р. Збаразька ПБ.
1 січня - 113 років від дня народження Провідника української нації Степана Бандери.